Зазначено, що на Луганщині виробництво м'яса великої рогатої худоби є перспективним, проте невизначеними залишаються економічно ефективні технології виробництва цієї продукції, особливо в літній період. Розглянуто деякі актуальні аспекти цих технологій.

Узагальнено теоретичні, методологічні та практичні питання ефективності виробництва та реалізації м'яса великої рогатої худоби на Луганщині. Обгрунтовано, що неефективне функціонування м'ясопродуктового підкомплексу регіону обумовлено недосконалим механізмом відновлювального процесу на стадіях виробництва, розподілу, обміну та споживання. Визначено перспективи зміни кон'юнктури ринку м'яса, які свідчать про зниження темпів росту цін на м'ясопродукти та попиту на них. Розроблено пропозиції щодо підвищення економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в особистих підсобних господарствах; конкурентоспроможності виробництва м'ясної продукції у сільгосппідприємствах за рахунок укріплення кормової бази, ресурсоощадження, підвищення ефективності використання землі; встановлення горизонтальних і вертикальних зв'язків у м'ясопродуктовому підкомплексі регіону.

Розглянуто загальні теоретико-правові аспекти організації управління земельними ресурсами, концептуальні положення перспективного землекористування за умов глобалізації. Розроблено методологію дослідження системи управління земельними ресурсами в діяльності агровиробників. Розкрито особливості вітчизняних систем землеволодіння та землекористування аграрними виробниками. Проведено порівняльний аналіз систем управління земельними ресурсами суб'єктів агробізнесу зарубіжних країн. Розроблено адаптаційну систему управління земельними ресурсами за умов економічних реформ. Увагу приділено адаптації систем управління земельними ресурсами аграрних виробників до міжнародних стандартів. Визначено перспективи розвитку раціонального сільськогосподарського землекористування.

Розглянуто об'єкти та суб'єкти управління земельними ресурсами аграрного сектору економіки України. Викладено теоретичний та правовий аспекти розвитку системи управління земельними ресурсами під впливом глобальних деформацій. Проаналізовано методику визначення ефективності управління земельними ресурсами за умов паритетності її економічної, соціальної та екологічної складових. Запропоновано систему управління національними земельними ресурсами, що враховує мікро-, макро- та глобальні впливи. Сформовано сучасний концепт оцінювання ефективності управління земельними ресурсами, запропоновано методику діагностики процесу управління земельними ресурсами. Надано пропозиції щодо раціоналізації використання земельних ресурсів за умов децентралізації економіки. Проведено прогноз ефективності управління земельними ресурсами на державному рівні. Визначено засади удосконалення системи управління земельними ресурсами вітчизняного аграрного сектору економіки в контексті глобальних перспектив.

Запропоновано авторську методику прийняття управлінських рішень із застосуванням матриці прогнозних значень. Обгрунтовано необхідність використання прогнозних рейтингів впливів аналізованих взаємопов'язаних показників на прикладі управління ресурсами. Визначено перспективи застосування запропонованої методики при прогнозуванні розвитку національної економіки.

Розглянуто систему економічної безпеки вітчизняних підприємств. Проаналізовано підходи до визначення термінів "система безпеки" та "система економічної безпеки". Досліджено вартісний, витратний та змішаний підходи до створення системи забезпечення економічної безпеки підприємства. Визначено принципи забезпечення економічної безпеки підприємства: економічності підприємства, прибутковості, фінансової стійкості, збалансованого фінансування, оптимізації виробничої структури, товарної політики підприємства, раціонального управління запасами. Новизна дослідження полягає у систематизації та обгрунтуванні основних принципів забезпечення економічної безпеки підприємства, таких як законність, системність, компетентність, економічність, обгрунтованість.

Мета роботи - обгрунтування принципів фінансової стійкості інвестиційних фондів, які протилежні принципам створення фінансових пірамід. Елементами наукової новизни є уточнення особливостей дотримання принципів фінансової стійкості інвестиційних фондів у сучасних умовах в Україні. Визначено, що інвестиційний фонд - це також своєрідна фінансова піраміда, але вона може бути створена на основі принципів стабільності, які протилежні правилам існування шахрайських фінансових пірамід. Такими принципами визначено: домінування активів над зобов'язаннями та мінімізація накладних витрат (у тому числі рекламних); доходи від активів мають перевищувати вартість зобов'язань; використання фінансового важеля або формування активів за певним правилом, чого неможливо досягти індивідуальному інвестору; прозорість і контроль. Розглянуто економічні причини існування інвестиційних фондів та здійснено аналіз причин успіху окремих фінансових структур, що за сутністю є відповідними фондами: Vanguard S&P 500 ETF і Berkshire Hathaway. Визначено структуру бухгалтерського балансу інвестиційного фонду, що дозволяє дотримуватися визначених принципів фінансової стійкості та використовувати фінансовий важіль. Економічною причиною створення інвестиційних фондів вважається те, що окремий інвестор (фізична особа) не може використовувати фінансовий важіль для інвестиційної діяльності на фондовому ринку, оскільки не може випускати облігації. Використання позикових коштів (брокерських чи банківських позик) дозволяє окремому інвестору робити лише короткострокові спекуляції, які є дуже ризикованими. У кращому випадку пересічному індивідуальному інвестору вдасться лише досягти рівня фондового індексу S&P 500, тоді як інвестиційний фонд зможе перевищити цей показник за допомогою фінансового важеля.

Узагальнено особливості менеджменту ресурсозбереження в агропродовольчій сфері. Визначено актуальними такі технології в агропродовольчій сфері, як енергозбереження, зокрема узгодження потужності електрообладнання з конкретними потребами; система зберігаючого землеробства, в якій зниження витрат забезпечується впровадженням елементів точного землеробства за допомогою спеціальної техніки та апаратури; впровадження прогресивних засобів механізації; технологія нульового обробітку грунту; застосування системи крапельного поливу, гранульованих органічних добрив тощо. Актуалізовано значення масштабної модернізації виробництва із застосуванням технологій екологізації сільського господарства з використанням селекційно-генетичного потенціалу, а також забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.355.1 я431

Рубрики:

Менеджмент на підприємстві

Шифр НБУВ: ВА850229 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретичні концептуальні підходи до визначення економічних категорій "людський" та "інтелектуальний" капітал у контексті історичного, інноваційно-соціалізаційного розвитку. Доведено, що подальшу соціалізацію дефініцій доцільно спрямувати на відображення впливу рівнів управління на формування та розвиток зазначених капіталів, їх ефективізацію.

Розкрито зміст і взаємообумовленість сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0). Охарактеризовано механізми забезпечення сестейнового розвитку на різних рівнях функціонування соціально-економічних систем. Висвітлено хід трансформаційних процесів на територіальному рівні та в окремих секторах господарства (енергетика, агровиробництво, транспорт). Особливу увагу приділено таким актуальним трендам сучасного розвитку, як інтелектуалізація соціально-економічних систем, цифровізація економіки, дематеріалізація процесів виробництва та споживання.

Досліджено сталий розвиток національної економіки на засадах екологічної ефектовності управління земельними ресурсами. Висвітлено перспективи розвитку зеленого будівництва в Україні. Охарактеризовано міжнародний досвід формування основ "зеленої" економіки. Проаналізовано досвід використання інструментів "зеленої" економіки у країнах. Розглянуто процес трансформування "зеленої" економіки в соціально-орієнтовану систему національної економіки України. Досліджено екологічно спрямовані інновації в діяльності аграрних підприємств. Розглянуто стратегії збалансування еколого-економічного розвитку аграрного підприємства на засадах "зеленої" економіки в межах соціо-еколого-економічної системи.

Досліджено компетентнісний підхід у командотворенні менеджменту підприємства в контексті розвитку сучасного ринку праці. Визначено щільний діалектичний взаємозв'язок між ринком праці та інноваційним підприємництвом. Ринок праці є продуцентом інноваційного підприємництва за рахунок наявності на ньому людських ресурсів, які задіяні у виробництві та поширенні інноваційних товарів і послуг. Основною гіпотезою у сформованому контексті є те, що без урахування тенденцій, що відбуваються на сучасному ринку праці, практично неможливо сформувати засоби державної підтримки інноваційного розвитку підприємництва. З урахуванням форсайту інноваційних змін у національній економіці продемонстровано можливі перспективні зміни на ринку праці, які сформують принципово новий ринок праці та зруйнують на ньому застарілі тенденції. Увагу приділено аналізу наявного людського ресурсу, котрий представлений на сучасному ринку праці та може слугувати мобілізаційним резервом, який можливо залучати до інноваційної діяльності за допомогою реалізації ефективної регуляторної політики зайнятості населення завдяки формуванню необхідних компетенцій.

Зазначено управління організацією як соціально-економічною системою. Розглянуто інноваційний, інвестиційний та інформаційний менеджмент в системі сучасного підприємства. Охарактеризовано кадровий менеджмент в сучасній організації, правове забезпечення діяльності підприємства. Наведено галузеві та регіональні аспекти сучасного менеджменту, публічне управління. Розглянуто аграрний менеджмент, менеджмент туристичного бізнесу, міжнародний менеджмент та менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Досліджено управління ризикозахищеністю, безпекою таконкурентоспроможністю підприємства, маркетинговий менеджмент.

Викладено організаційно-економічні й інституціональні основи сучасного підприємництва, розкрито теоретико-правові питання організації та регулювання різних форм торговельного підприємництва, практику управління субꞌєктами в сфері торгівлі та послуг. Розглянуто сутність, роль підприємництва та його особливості у сфері торгівлі. Визначено умови, чинники і принципи розвитку торговельного підприємництва. Встановлено порядок створення субꞌєктів торговельного підприємництва та характеристику його організаційно-правових форм.